Реабілітаційний центр для спортсменів

Що таке спортивні травми

Спортивними називають травми, які отримані під час фізичних навантажень, як правило, такі ушкодження бувають середнього та тяжкого ступеня. Спортивні реабілітологи зазначають, що такі травми завжди важчі, ніж отримані в побуті, вони потребують особливого лікування, реабілітації та профілактики.

Можливість легко та вільно рухатися – одна з найважливіших потреб для повноцінного життя та занять спортом. При цьому організм спортсмена щодня зазнає сильних навантажень, саме вони є причиною серйозних травм, адже внутрішні органи та системи функціонують на межі своїх сил, зношуються набагато швидше. Насамперед, це актуально щодо опорно-рухової системи.

Важливо! За статистикою, близько 5% загальної кількості травм припадає саме на спортивні, за професійною допомогою звертаються за ушкоджень м’язової тканини, суглобів, сухожиль, кісткової тканини.

Багато видів спорту розвиваються, стають швидшими, травмонебезпечнішими. Відповідно, пошкодження може отримати кожен спортсмен незалежно від того, яким спортом він займається. У звичайному житті подібні травми також трапляються, наприклад, на пікніку під час гри волейбол, під час спуску сходами, внаслідок удару об кут меблів.

Види спортивних травм

Оскільки травми бувають побутові та спортивні, необхідно розуміти – у чому відмінності між ними. Спортивні, як правило, серйозніші, вимагають більш тривалого, комплексного лікування. Основна причина їх розвитку – інтенсивні навантаження на межі можливостей організму. Якщо спортивну травму отримає людина, яка регулярно не тренується, їй знадобиться набагато більший період лікування, а також відновлення.

Важливо! Найбільш травмонебезпечним визнано такий спорт – контактні види, дайвінг, скелелазіння, боротьба, фігурне катання, регбі. Травмуватися може будь-який спортсмен – новачок і професіонал.

У побуті люди можуть серйозно травмуватися, не займаючись спортом. Наприклад, у людей, які працюють на заводі, а також домогосподарок поширена патологія “лікоть тенісиста”, але у теніс вони не грають. Також часто травмуються люди, які приходять до тренажерного залу та навантажують організм без попередньої розминки. До спортивних травм схильні люди, у яких навантаження різні частини тіла розподіляється нерівномірно. У зоні ризику люди із надмірною пронацією – деформацією тильної частини стопи, а також із недостатньою пронацією.

Спортивні травми умовно ділять на 4 категорії:

• надмірні навантаження, напруги;
• травми внаслідок падінь, зіткнень;
• вивихи, переломи;
• розтягнення м’язів, зв’язок.

Причини виникнення спортивних травм

Регулярні тренування високої інтенсивності – зовсім не те, до чого звик організм людини. Саме тому він реагує такі навантаження збоями, травмами. Характер, складність ушкоджень залежить від виду спорту, досвіду спортсмена та супутніх факторів. Новачки та любителі традиційно отримують садна, забиті місця, професіонали звертаються за допомогою з серйозними проблемами. Саме з цієї причини обов’язкова вимога до організаторів великих, серйозних заходів – бригада медиків, які готові надати першу допомогу.

Найпоширеніша і найчастіша причина спортивних травм – відсутність розминки перед повноцінним тренуванням. В цьому випадку на організм припадає навантаження, яке суглоби, м’язи, сухожилля, внутрішні органи витримати не можуть. Крім цього, лікарі виділяють інші причини ушкоджень:

• недотримання техніки виконання вправ;
• ослаблений організм;
• нерівномірний розподіл навантаження;
• схильність до травм;
• нездатність керувати своїм тілом;
• неякісне екіпірування або поломка інвентарю;
• порушення техніки безпеки; проведення тренувань за несприятливих погодних умов.

Також слід зазначити неправильну організацію системи харчування спортсменів. Якщо організм отримує недостатню кількість вітамінів та інших корисних речовин, порушено питний режим, ймовірність травмування значно підвищується.

Класифікація спортивних травм

Головний критерій класифікації – характером виникнення:

• первинні – ушкодження, отримані вперше;
• повторні – їх пацієнт отримує повторно;
• хронічні – проявляються систематично внаслідок перенапруг, постійних навантажень;
• гострі – виявляються відразу після травмування;
• надмірне перенапруга – виявляються внаслідок систематичних навантажень однією зону.

Також виділяють травми за місцем локалізації:

• забиті місця, ЧМТ, пошкодження особи, голови – контактний спорт, бойові мистецтва, мотоспорт;
• розтягування, вивихи плечового суглоба – легка атлетика (тренування, пов’язані з різкими рухами руки та навантаженнями на руки, – метання диска, штовхання ядра), тренування бодібілдингом;
• травми ліктьового суглоба різної тяжкості – гольф, бойові мистецтва, теніс, дзюдо;
• розтягування, вивихи кисті, розрив зв’язок великого пальця – лижний спорт, волейбол, веслування, баскетбол, бокс;
• ушкодження хребта – стрибки у воду, гімнастика, мотогонки, кінний спорт, лижна суперечка
• т;
• забиті місця та розтягування кісточок – контактний спорт;
• вивихи, переломи колінного суглоба, травми меніска – хокей, футбол, лижний спорт.

Важливо! Найбільш поширеними лікарі називають травми хребта – протрузії, затискання, усунення хребців, оскільки вони можливі при заняттях будь-яким видом спорту.

Необхідно відзначити, що представлена ​​класифікація умовна, більше того, якщо по допомогу звертається професійний спортсмен, лікарям доводиться лікувати кілька травм різного ступеня важкості.

Лікування, реабілітація спортивних травм

Внаслідок спортивної травми пацієнт повинен отримати своєчасне, комплексне лікування та пов’язане воно не лише з відновленням організму. Один з найважливіших етапів – відновлення організму та можливість для спортсмена знову повернутися до тренувального процесу, витримувати інтенсивні навантаження. Людина повинна тренуватись з мінімальним ризиком повторного травмування.

Перш ніж розпочати курс терапії, необхідно скласти програму лікування, а для цього потрібна ретельна діагностика, щоб лікар-ортопед мав ясну картину та характер ушкоджень. Лікування знадобиться комплексне, воно має складатися з різних методик, що застосовуються під наглядом фахівця. Важливо, щоб пацієнт розумів призначення кожної процедури і суворо дотримувався приписів фахівця.

У нашому спортивному реабілітаційному центрі застосовуються сучасні, ефективні неінвазивні методики лікування спортивних травм:

• декомпресійна терапія;
• фізіотерапія;
• заняття на спеціальних тренажерах;
• масаж, і навіть мануальна терапія.

Такий комплексний підхід дозволяє досягти наступних результатів:

• купірування больового синдрому та усунення інших симптомів травми;
• значне скорочення тривалості лікування;
• скорочення терміну реабілітації після спортивних травм;
• зниження ймовірності повторного травмування.

У центрі реабілітації спортсменів пацієнт перебуває під наглядом досвідчених фахівців протягом усього періоду терапії. Це дозволяє контролювати динаміку одужання, своєчасно вносити корективи до програми лікування, відновлення.

Реабілітація – обов’язковий етап відновлення після спортивної травми. Необхідно суворо виконувати всі розпорядження лікаря, це дозволить скоротити терміни реабілітації спортсмена після травм.

Профілактика спортивних травм

Спосіб життя спортсменів та характер тренувального процесу вимагають постійного дотримання заходів профілактики травм. Тільки в цьому випадку ймовірність травмування можна зменшити до мінімуму.

Основні профілактичні заходи:

• розминка перед тренуванням – необхідна, щоб розігріти м’язи, підготувати суглоби та внутрішні органи до навантажень;
• грамотно підібране екіпірування – тренувальний костюм, взуття;
• програма тренувань, складена з урахуванням фізичного стану спортсмена, особливостей здоров’я;
• професійний спорт потребує систематичних тренувань, оскільки м’язи та суглоби завжди повинні знаходитися в тонусі;
• ефективний відпочинок – йдеться про масаж, повноцінний сон, категорично заборонено перевтомлювати організм, це виснажує його;
• повноцінне, збалансоване харчування – тільки так організм отримуватиме необхідну кількість корисних речовин для активного функціонування.

На жаль, травми – невід’ємна частина тренувань. Насамперед, це стосується професійного спорту. Завдання спортсмена та його тренера – звести до мінімуму ймовірність травмування. Вдається це не завжди, якщо травму отримано, важливо одразу звернутися до травматолога та виконувати всі його рекомендації. Це не просто усуне симптоми травми, але також допоможе організму відновитись, зміцнити опорно-руховий апарат. Головне – відповідально поставитися до порад лікаря, регулярно проходити курси масажу, дотримуватися техніки виконання вправ, а при необхідності – використовувати еластичні бинти.